Вiршi… Вiршi…

Книга: Он ей казался вечным скоморохом Рубрика: Стихи на других языках

Вірші… Вірші… В долонях сльози смутку.
Пишу тобі… /А інколи – комусь…/
Збігає час крізь пальці надто хутко,
шепоче мудро: “Я не повернусь!”

Вірші… Вірші… Побачення казкове,
і знов весна – цвіте рожевий сад,
співає місяць в небі колискову
і серце не вертається назад.

Вірші… Вірші… Від тебе і до мене,
неначе промінь, сонячне тепло.
Вони, як блиск чарівний, і я певна,
тендітні, наче зоряності скло.


© 2010

Комментарии