Я мрію, я вірю… Плекаю надію,
мов щастя в долонях, мов сонце в душі.
Мов дощик липневий тихенько радію,
малюю на вікнах бажань міражі.

Я мрію… Що казка збувається вірю,
що літо приходить у наші міста.
Веселкою знову душа молодіє
і гине у краплях доща пустота.

Я мрію… Це ліки від суму лихого,
від сльоз без причини, від болю в думках.
Натхненно говорю я “дякую” Богу,
що мріється знову в безсонних віршах.

© Зеленоглазая, 2015