Хай кажуть, що Вона тепер щаслива
Ще не зима, а серце замерзає.
Чому? У відповідь лунає біль.
Безвихідь душу на шматочки крає
І вітер на щоках лишає сіль.
У слід я чую “Та вона щаслива”.
Лиш посміхнусь, хай буде саме так .
Та знає ніч і вірить дика злива,
Як боляче стає тепер мовчать.
Коли душа і серце онімілі,
Коли не має сліз і вороття…
Хай кажуть, що “Вона тепер щаслива”
І я покірно стерплю каяття.
8 жовтня 2009
© Натали Зеленоглазая, 2009
Комментарии